Депресія — це не «поганий настрій»: що відбувається в мозку і як лікувати

Якщо у людини зламана нога — ніхто не каже «просто ходи». Якщо болить серце — ніхто не каже «просто не бійся». Але при депресії «просто візьми себе в руки» звучить як само собою зрозуміле. Хоча депресія — це не настрій. Це стан мозку.

Нейробіологія: що реально відбувається

Дослідження з використанням МРТ зафіксували структурні зміни в мозку при хронічній депресії. Sheline et al. (PNAS, 1996) показали: у жінок з рекурентною депресією об'єм гіпокампу зменшений на 9-13% порівняно з контрольною групою. Гіпокамп відповідає за пам'ять, навчання і регуляцію настрою.

На нейрохімічному рівні задіяні щонайменше три системи:

• Серотонін — регулює настрій, сон, апетит. При депресії знижена серотонінергічна передача.
• Дофамін — відповідає за мотивацію і відчуття задоволення. Депресія «вимикає» здатність отримувати радість від раніше приємних речей (ангедонія).
• Норадреналін — концентрація, енергія, реакція на стрес. Його дисрегуляція пояснює втому і «туман» у голові.

«Депресія — це не недостатня сила волі. Це стан, при якому зміни в нейрохімії фізично ускладнюють прояв будь-якої сили волі» — Malhi & Mann, The Lancet, 2018

Ознаки, які варто знати

За критеріями DSM-5, для діагнозу «великий депресивний епізод» потрібно щонайменше 5 із 9 ознак протягом 2 і більше тижнів:

1. Пригнічений настрій більшу частину дня
2. Знижений інтерес або відсутність задоволення від усіх або майже всіх занять
3. Значна зміна ваги або апетиту
4. Порушення сну (безсоння або надмірна сонливість)
5. Психомоторне збудження або гальмування
6. Втома і втрата енергії
7. Відчуття нікчемності або надмірна провина
8. Труднощі з концентрацією або ухваленням рішень
9. Думки про смерть або суїцид

Важливо: цей список — не для самодіагностики. Це орієнтир для розуміння, коли варто звернутись до фахівця.

Що працює: доказова база

Мета-аналіз Cuijpers et al. (World Psychiatry, 2019), що об'єднав 522 дослідження (понад 116 000 учасників), порівняв ефективність різних підходів:

• КПТ (когнітивно-поведінкова терапія) — розмір ефекту 0.71, одна з найефективніших
• Поведінкова активація — ефект 0.74 (проста але дієва техніка планування активностей)
• Антидепресанти (СІЗЗС) — ефект 0.30, менший ніж у психотерапії
• Комбінація терапії і медикаментів — найкращий результат при середньій і важкій депресії

Чому важлива рання допомога

Кожен нелікований депресивний епізод збільшує ризик наступного — і робить його важчим. Post (Journal of Psychiatric Research, 1992) описав механізм «kindling»: мозок стає все більш вразливим до депресії після кожного епізоду. Рання допомога буквально захищає мозок від подальших пошкоджень.

В Україні, після 2022 року, рівень депресії та ПТСР значно зріс. Дослідження ВООЗ 2023 року зафіксувало: кожен третій українець відчуває ознаки тривожного або депресивного розладу. Звернення до психолога — не розкіш і не «проблеми з головою». Це норма турботи про себе.

Джерела:

• Sheline Y.I. et al. (1996). Hippocampal atrophy in recurrent major depression. PNAS, 93(9). doi:10.1073/pnas.93.9.3908
• Malhi G.S., Mann J.J. (2018). Depression. The Lancet, 392(10161). doi:10.1016/S0140-6736(18)31948-2
• Cuijpers P. et al. (2019). Comparing psychotherapies for adult depression. World Psychiatry, 18(1). doi:10.1002/wps.20600